Страх набрати вагу або фетфобія не дає вам худнути. Цей страх призводить до переїдань.
Зміна числа на вагах може викликати пришвидшення серцебиття, підвищення тиску, до панічних атак. Але справа в тому, що цей страх не дає знизити масу тіла. З ним обовʼязково потрібно працювати. Оскільки часто цей страх – причина переїдань. Якщо є переїдання, то змінити масу тіла буде дуже важко.
Для того, щоб зупинити переїдання необхідно повернути в раціон раніше заборонені продукти, якими хочеться переїдати. Необхідно паралельно працювати із «заїданням» емоцій. Це непросто для людей, які після років кола дієт та набору ваги втратили довіру до себе.
Здається, що «якщо я почну собі дозволяти, то не зможу зупинитися і буду переїдати ще більше. Тоді вага збільшиться на стільки, що потім схуднути буде ще важче».
“Я розумію цей страх, я чую про нього щодня. Але справа в тому, що чим довше цей страх зупиняє вас від зміни стратегії харчування і харчової поведінки, тим більше ризик набору ваги. У 2020 році провели опитування серед людей, які звернулися у одну із клінік щодо зниження ваги. Люди з компульсивними переїданнями повідомили, що відчувають страх збільшення ваги (48,6%), значно більше, ніж ті, хто не має переїдань (20,9%). Тобто люди, які переїдають частіше бояться збільшення ваги, ніж ті, хто не переїдає! Ось така підступна ситуація. При цьому страх збільшення ваги був пов’язаний із завищеною оцінкою маси та форми тіла”, – говорить Юлія Василенко, дієтологиня, коуч зі здоровʼя та харчування.
Що робити зі страхом?
Спочатку запитати себе: Яку історію я розповідаю собі про набір ваги? Чи означає це, що я зазнала невдачі у житті? Чи вважаєте ви, що це робить вас менш привабливими/«здоровими»/ бажаними тощо?
Далі запитати: Чи це дійсно так?
Наступний більш радикальний метод – це прожити страх до кінця. Повністю дати поглинути себе страху. Уявити, що ви дуже набрали вагу, до ожиріння, докрутити до найгіршого сценарію свого життя… Відчути всі можливі емоції. Поки в якийсь момент вам стане все одно і прийде внутрішній спокій.
“У мене інколи питають, а якщо так проживати, раптом я притягну цей сценарій у своє життя і він дійсно реалізується. Насправді, через те, що цей страх постійно з вами, ви навпаки притягуєте цей сценарій підсвідомо. Ці думки фоново постійно лунають у вашій голові. Тому потрібно один, два, три… рази його прожити і нарешті відпустити. Або прийняти і вміти з ним взаємодіяти”, – говорить пані Юлія.
На курсі зі зміни мислення щодо їжі ми детально працюємо зі страхом набору ваги, щоб він не був причиною неможливості змінитися. Курс Зупинити переїдання, зміна мислення та харчової поведінки, мʼяке схуднення
1. Психологічні погляди на страх набору ваги:
Страх набору ваги часто виникає через суспільний тиск і нереалістичні стандарти краси, які закріплюються медіа та культурним впливом. Дослідження постійно підкреслюють вплив цих зовнішніх факторів на образ тіла та самооцінку. Наприклад, дослідження, опубліковане в «Journal of Abnormal Psychology» (Perloff, 2014), виявило сильну кореляцію між медіа, які пропагують ідеали худорлявості, і підвищеним незадоволенням своїм тілом.
Крім того, теорія соціального порівняння, як викладено Фестінгером (1954), припускає, що люди схильні оцінювати себе в порівнянні з іншими, сприяючи почуттю неадекватності та страху збільшення ваги, коли їх оточують нереалістичні стандарти тіла.
2. Наслідки страху набору ваги для здоров’я:
Хоча занепокоєння щодо контролю за вагою може бути обґрунтованим з причин здоров’я, надмірний страх збільшення ваги може призвести до нездорової поведінки, такої як обмежувальні дієти, надмірні фізичні вправи або навіть розвиток розладів харчової поведінки. Дослідження в «Міжнародному журналі розладів харчової поведінки» (Stice та ін., 2009) вказує на те, що дієта та страх набору ваги є значними провісниками розвитку розладів харчової поведінки, підкреслюючи важливість вирішення цих проблем на ранніх стадіях.
3. Створення позитивного образу тіла:
Когнітивно-поведінкові втручання показали перспективу в допомозі людям подолати страх збільшення ваги. Дослідження, опубліковане в «Journal of Consulting and Clinical Psychology» (Cash & Hrabosky, 2003), продемонструвало ефективність когнітивно-поведінкової терапії в покращенні образу тіла та зменшенні страху збільшення ваги серед учасників.
Створення позитивного образу тіла передбачає боротьбу з негативними моделями мислення, зосередження на особистих сильних сторонах і сприяння самосприйняттю. Бодіпозитивні рухи та втручання, які підкреслюють загальне благополуччя, а не зовнішній вигляд, показали успіх у сприянні більш здорових стосунків зі своїм тілом.
4. Цілісний підхід до управління вагою:
Замість того, щоб зосереджуватися виключно на вазі, слід заохочувати комплексний підхід до здоров’я. Дослідження, опубліковані в «Американському журналі клінічного харчування» (Bacon & Aphramor, 2011), кидають виклик загальноприйнятій думці, яка пов’язує втрату ваги з покращенням здоров’я. Рух «Здоров’я будь-якого розміру» (HAES) виступає за поведінку, яка сприяє здоров’ю, як-от уважне харчування та регулярна фізична активність, без акценту на втраті ваги.
Розуміння та усунення страху збільшення ваги вимагає багатогранного підходу, який включає психологічні, соціальні та здоров’я аспекти. Пропагуючи позитивне сприйняття свого тіла, кидаючи виклик нереалістичним стандартам краси та приймаючи цілісні підходи до здоров’я, люди можуть подолати страх збільшення ваги та прийняти більш здорові відносини зі своїм тілом.
Згадані дослідження:
1. Perloff, R. M. (2014). Social media effects on young women’s body image concerns: Theoretical perspectives and an agenda for research. Journal of Social and Clinical Psychology, 33(1), 1-22.
2. Festinger, L. (1954). A theory of social comparison processes. Human Relations, 7(2), 117-140.
3. Stice, E., Hayward, C., Cameron, R. P., Killen, J. D., & Taylor, C. B. (2000). Body-image and eating disturbances predict onset of depression among female adolescents: A longitudinal study. Journal of Abnormal Psychology, 109(3), 438-444.
4. Cash, T. F., & Hrabosky, J. I. (2003). The effects of psychoeducation and self‐monitoring in a cognitive–behavioral program for body‐image improvement. Journal of Clinical Psychology, 59(4), 405-417.
5. Bacon, L., & Aphramor, L. (2011). Weight science: Evaluating the evidence for a paradigm shift. Nutrition Journal, 10(9).
Використання матеріалу можливе лише із посиланням на сайт www.body-program.com.ua