Добрий день! Юля, хочу подякувати вам за супровід і підтримку протягом цього курсу. Мені він дуже допоміг. Звісно, що звички які тривали роками неможливо викорінити за тиждень часу, але результати є і правильний напрямок задано. За останніх два роки я вже й сама зрозуміла, що голодування в 99 відсотках призводить до зривів, і що при значних затратах енергії потрібне відповідне поповнення калорій у вигляді їжі, що якщо не спав стільки годин, скільки потрібно твоєму організму, то він теж візьме своє у вигляді калорій, і стрес від особистих проблем і воєнного стану, теж буде вимагати заспокоєння їжею... Але я не могла це прийняти на психологічному рівні. Установки які зародилися в підлітковому віці і були підкріплені суспільною думкою, а потім закореніли під впливом важких абʼюзивних стосунків у шлюбі, дуже важко змінити в короткий термін. Тому роботи у мене ще непочатий край. І можливо я запишуся до вас на інший курс, щоб продовжити цю роботу над собою. Але хочу відзначити прогрес який відбувся у мене під час цього курсу. Я спокійно перенесла ПМС без стресу, який у мене постійно був від того, що мене роздуває як кульку. Я набрала значно менше ніж зазвичай у такі дні, нормально харчуючись і навіть зʼїдаючи заборонені продукти, просто я їх їла не багато і ще до того як у мене почнеться "зажор". Під час свят, я спокійно ходила біля свого холодильника набитого смаколиками, а не накидалася на нього, щоб знищити якомога швидше "ворога" (їжу), щоб в наступні дні більше не піддаватися спокусі. Хочу виділити два пункти, які я для себе "відкрила" по новому: 1. Нагодувати себе. Тобто, в даному випадку це не про КБЖУ, вітаміни і мікроелементи, а про їжу яка буде задовільняти потреби не лише твого тіла, а і твого мозку, душі чи психологічного стану . 2. Їжа як "пігулка для знеболення". Це було для мене новим, бо як правило, однією з порад у подоланні переїдання є знайти собі якесь заняття, щоб переключитися з їжі на щось інше. Це мабуть ок, якщо переїдання відбувається з таких причин як просто звичка, нудьга, традиція чи щось інше, що не загрожує твоєму психічному або фізичному здоровʼю.Але якщо у тебе реальне психоемоційне чи фізичне виснаження, або й те і друге одночасно, то ти просто не можеш не поїсти якщо захочеш. Ось цього я не мабуть ок, якщо переїдання відбувається з таких причин як просто звичка, нудьга, традиція чи щось інше, що не загрожує твоєму психічному або фізичному здоровʼю. Але якщо у тебе реальне психоемоційне чи фізичне виснаження, або й те і друге одночасно, то ти просто не можеш не поїсти якщо захочеш. Ось цього я не зрозуміла сама. І ясне діло, що заїдала цей хронічний стрес, бо інколи було вже неможливо терпіти, а потім "задала" себе за те що я це зробила((( Звісно, що будь які пігулки "не можна їсти жменями", але якщо в даний момент нема іншого порятунку, то вчасно прийнята пігулка значно полегшить твоє життя ( у моєму варіанті, це саме вчасно прийнята). Тому, ще раз дякую і всього найкращого Вам і всім учасникам.

Юлія

Юлю, дуже тобі дякую за професійний і водночас делікатний підхід до моїх цілей і потреб! За те, що показала, як завдяки маленьким крокам (без заборон і дієт!) можна досягти великих змін: повернути спорт у життя, навчитися слухати й чути себе, розрізняти справжній голод і бажання заховатися від стресу чи неприємних завдань! Відчуваю, що завдяки твоїй шаленій підтримці я вийшла на шлях до справді здорового способу життя. Вірю, що це на все життя

Наталя

Цього тижня не переїдала зовсім! Мені здається мій мозок нарешті «ногодований») я вже навіть не знаю, чим би мені хотілося б переїдати. В супермаркеті сьогодні пройшла спокійно повз поличку з чіпсами і запитала себе, чи хочу я їх, і зрозуміла, що - ні! Пішла далі у відділ риби, купила стейк лосося і мріяла про пюре із рибою) Ввечері приготувала, наїлася, але не переїла!

Юля

Коли я себе питала раніше чи я дійсно голодна, то завжди відповідь була «так». Я постійно бул голодна і мене це виснажувало, бо я не розуміла, що зі мною не так і коли я вже наїмся так, щоб більше не хотіти. Наїдалася бо болю, щоб вже переїсти до огиди. Від цього потім ставало ще гірше. Зараз вперше, запитавши себе, чи дійсно голодна, почула відповідь «ні». Що?? Виявилося, що це тривога, тому прийняла її і зробила 30 секунд вправу і емоція пішла.

Катя

Привіт, Юля. Я б хотіла дуже тобі подякувати за чудову співпрацю і неймовірну мотивацію! Я ніколи б не могла подумати що схуднення може бути таким комфортним, а кроки, які ми з тобою проробляли - такими дієвими. Дякую за те, що не навʼязуєш своїх правил і підходів, а спонукаєш мене саму задуматись над тим, що підійде саме для мене. Дякую за те, що вчиш полюбити спорт і підібрати той, який комфортний саме мені. І за підтримку і мотивацію і за те, що ти завжди на звʼязку. Дуже ціную нашу співпрацю! | неймовірно вдячна тобі за результат! Знаю, ти казала, що це моя заслуга, але без тебе я б не навчилась стільки того всього що знаю зараз і не було б такого результату з нетерпінням чекаю нашої наступної зустрічі!

Ольга

Відчуваю, як я починаю бути постійно голодною. Вранці встала і побачила набряки, але вже починаю нормально з собою спілкуватися, кажу: «ну що зробиш, зараз так, через тиждень буде все ок»). Думала, ось цей голод він про що взагалі. Виявилося про втому і хотілося просто нікого не бачити і не чути, але робота і немає можливості відпочити. Тому я зрозуміла, що їжа в цей момент єдне, що мене підтримує, замінює батьків, кохану людину). Я перестала себе гнобити за бажання їсти, але запитую, що дійсно хочу. Тому обід мій був в макдональдс)) Зрозуміла, що це точно не моя їжа, не отримала задоволення. Шаурма мені смачніша і після неї відчувала насичення 5 годин і без думок про їжу. Зазвичай вже поїла і одразу думаю, коли і що зможу поїсти наступного разу

Ольга

Тиждень тому, як я вам написала, я дійсно зняла всі заборони з їжі, і стала багато їсти солодкого, був навіть день, коли я їла одне лише солодке! І зараз, я можу сказати, що компульсивних переїданнь у мене немає, вони пішли після того як я дозволила собі дійсно все. Залишились тільки емоційні, але вони можуть статися 1-2 рази на тиждень, з ними намагаюсь самостійно якось боротися. Почуття провини від їжі теж ніби теж пішло, але іноді все одно є, все ще працюю над цим. Щодо маси тіла не знаю, я поставила собі ціль не ставати поки на ваги, мені так буде спокійніше, орієнтуюсь на зовнішній вигляд. Думаю вже по-троху переходити на більш усвідомлене харчування, балансувати тарілки. Хочу вам подякувати, за всю корисну інформацію і поради, вони мені дійсно допомогли, і зараз я почуваюсь краще морально коли я перестала постійно думати про схуднення і їжу, я побачила, що у мене є «проблеми» набагато важливіше за це, і фокус перейшов від зовнішнього до внутрішнього.

Наталя

Як спеціаліст, котра зазирнула у таємницю психології та розуміння людей, це неймовірний досід! Кожного разу ловила себе на думці, як важко людям зрозуміти такі прості речі в харчуванні. І це їх довгий шлях. А ще, це дуже важливо, навіть для спеціаліста почути оцінку іншої людини свого стану, відчуттів. Вразило розуміння, шо відносини з їжою то на все життя. І необхідно крок за кроком дивитись на ці довгі, складні відносини. У тому, що ти неймовірна, я знала ще з вересня місяця, знала, що в тебе неймовірний свіжий та широкий погляд на будь-яке питання. І я багато чому вчусь у тебе! Вдячна, шо життя зіткнуло мене з такими неймовірними людьми

Беатріс

Пройшло пів року я нарешті досить свідомо їм рівно стільки скільки хочу і не їм якшо не хочу і вгадай шо? -5 кг, а я навіть не помітила як воно сталось ну типу я просто міряла літні шорти шо носила до вагітності і оп сюрприз вони налізли не треба постійно думати про "я хочу схуднути", треба просто жити то життя, займатись справами, бути в ресурсі, читати, як слід відпочивати і часу за "жерти" не буде а до улюблених страв чи солодощів будеш підходити з думкою "я хочу зараз один чуррос, а не тарілку". Все було на поверхні ну і звісно нормальний сон я вже висипаюсь і мій мозок не хоче замінити солодким нестачу годин сну

Марина

Намагаюся дотримуватися правил, яких навичилася у вас. Зривів за цей час не було, жодного разу не хотілося шоколаду. Я так тішуся цьому. На вихідних їздила у Карпати з друзями, але я не переїла жодного разу. Хоч і кокаколу пила, і їла солодке, але шматок і не хотілося більше. Коли приїхала додому, 2 тижні тому, зважилася і я таки набрала за літо кілька лишніх кг, але я розумію що з цим робити далі. Буду збалансовувати тарілку, додавати більше білку і каш, та спорт. Не обмежую себе, їм що подобається і до ситості, буває звісно що я хочу поснідати великим пончиком з кавою і шоколадкою я просто собі дозволяю і все. Для мене най головніше що я якось зрозуміла що для здоровʼя мого буде краще якщо 75% буде здорових продуктів, тому на роботу готую собі сама ) Більше не їм на роботі

Юліана

Хотіла вам подякувати за вашу роботу ) Сьогодні я вперше побачила себе красивою та стрункою в дзеркалі за дуже довгий період ) Я так кайфую від цього стану, що не можу вам передати) Я насолоджуся ним на повну ) і саме головне, я не боюся, що скоро знову все буде по кругу ) я знаю, що справлюся і я готова зустрічати свої емоційні гойдалки в харчуванні, але вже по іншому, більш дружньо ) На вагах 66) це всього -1 /1,5 кг а скільки щастя) І саме головне , я ж їла пасочку на вихідних , їла на днях круасана, сьогодні я захотіла пельменів & Це все я їла , але , виявляється, його потрібно дуже мало , щоб наїстися ) Короче, я максимально зараз задоволена собою і дякую вам за ті зміни, які ви в мені прокинули )

Марʼяна